ІконкаКатегорія / ОписКількість
Архів статтей
Архівні матеріали
13
Всього: 13, Категорій: 1, Переглядів: 17324

Нові статті

Депутати Хмельницької обласної ради підготували звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо неприпустимості ліквідації локомотивного депо Гречани.

Відповідний проєкт рішення буде розглянуто на черговій сесії ради 24 вересня.

У тексті запропонованого звенення сказано, що правління АТ «Укрзалізниця» 6 вересня 2020 року видало рішення, який передбачено реструктуризацію локомотивного господарства, зокрема утворення з 1 листопада 2020 року експлуатаційних та ремонтних депо, а також подальша ліквідація існуючих виробничих підрозділів служби локомотивного господарства.

У рамках цієї реструктуризації передбачено й ліквідацію основного локомотивного депо Гречани та створення на його базі оборотного депо основного експлуатаційного депо Жмеринка.

“Трудовий колектив та профспілкова організація локомотивного депо Гречани глибоко стурбована прийняттям такого рішення, адже це призведе не лише до суттєвого зменшення податкових надходжень до місцевих бюджетів Хмельницької області, а й до росту кількості безробітних, створення проблем ведення бізнесу та його співпраці із залізницею”, – сказано у зверненні.

У зверенні наголошується, що збереження наявного штату інженерно-технічних працівників, слюсарів з ремонту рухомого складу, інших кваліфікованих працівників депо Гречани надасть можливість не лише якісно виконувати основну перевізну функцію Укрзалізниці, а й дозволить надавати послуги на магістральних лініях стороннім організаціям, в тому числі й приватним перевізникам, зокрема, й ТОВ «Українська локомотивобудівна компанія».

Довідково. Локомотивне депо Гречани створено 1913 року. Надає послуги з перевезення рухомого складу (вагонів), ремонту тягового рухомого складу, локомотивні бригади здійснюють дальні пасажирські перевезення на багатьох напрямках.

Наразі у своєму підпорядкуванні локомотивне депо має три пункти зміни локомотивних бригад по станціях Ярмолинці, Кам’янець-Подільський та Старокостянтинів 2, які  у проєкті реструктуризації вже не будуть мати стосунок до оборотного депо Гречани.

Вони люблять свою роботу так, як ніхто. Присвятили їй більшу частину свого життя, наслідуючи батьків та дідів. Залізничники надто сильно пов’язані із своєю професією, щоб жалітися на важку працю. Локомотивне депо – це надзвичайно великий механізм, де працює, не покладаючи рук, сотня хмельничан.

Щоденно залізницею користуються тисячі людей. Це постійний рух потягів, які безперервно перевозять пасажирів та доставляють вантажі. Механіки, машиністи, слюсарі, техніки, диспетчери та дуже багато інших… Сьогодні, у день залізничника, журналісти «ВСІМ» вирішили навідатись у славнозвісне локомотивне депо «Гречани» та познайомитись з людьми, без яких залізницю уявити неможливо. Депо має більш як сторічну історію. На підприємстві працює 470 робітників, половина з яких – локомотивні бригади, які щоденно перевозять пасажирів та доставляють вантажі. Так звану екскурсію локомотивним депо провів для «ВСІМ» економіст підприємства Роман Черкаський. Адже начальник локомотивного депо «Гречани» Анатолій Шиндер в день професійного свята вимушений був поїхати. Найперше, куди повів нас пан Роман був музей історії депо. Саме тут у «залі успіхів і досягнень» зберігаються нагороди та відзнаки. Тут висять фото почесних працівників, медалі та документи. Все, чим пишаються працівники. У музеї розкажуть та покажуть, з чого все починалось.
В кризисный 2014 г. станочный парк локомотивного депо Гречаны пополнился сразу несколькими единицами. Кроме того, это предприятие сейчас завершает обустройство отдельного цеха для обтачивания колесных пар. Стенд для настройки топливных насосов локомотивов, рельсовый скатоподъемник для ремонта колесных пар... Эти два агрегата теперь не только ускоряют процесс ремонта тепловозов, но и дают существенную экономию средств. — Раньше подачу дизельного топлива на цилиндры двигателя приходилось регулировать, что называется, на глазок, — сказал слесарь цеха по ремонту топливной системы Владимир Яроха, — но отрегулировать насос с точностью до миллиграмма вручную без специальной техники невозможно. Вот и выходило, что горючее подавалось на цилиндры неравномерно, какой-то поршень работал с большей нагрузкой, а какой-то — с меньшей, что, в свою очередь, приводило к непродуктивным потерям солярки во время работы двигателя. В масштабах всего локомотивного парка такие потери выливались в круглую цифру. Сейчас же с помощью стенда А1470 у нас есть возможность точно настроить топливные насосы. В результате двигатель работает более экономично.

В сентябре нынешнего года одно из легендарных предприятий Юго-Западной железной дороги отмечает вековой юбилей. Об истории локомотивного депо, основанного 100 лет тому назад в селе Гречаны (ныне — микрорайон Хмельницкого), нам поведал его руководитель почетный железнодорожник Анатолий ШИНДЕР.

Наш собеседник трудится в Гречанах уже 41 год. Ему посчастливилось работать с людьми, которые отдали десятки лет местному паровозному депо. Работал он под началом их последователей, заложивших новый фундамент в истории предприятия. Анатолий Николаевич поступил сюда на работу в 1972 г. слесарем-механиком после окончания профильного ПТУ в Жмеринке и службы в рядах Советской армии. В то время Гречаны еще только переходили с паровозной тяги на тепловозную. В 80-е годы прошлого столетия, когда железнодорожные участки на Подолье электрифицировались, А. Шиндер был старшим мастером, а затем и начальником технического отдела, замом по эксплуатации, главным снабженцем предприятия — принял непосредственное участие в очередном этапе развития депо. С 2001 г. он возглавляет здешний сплоченный и профессиональный коллектив, состоящий на сегодняшний день из 500 сотрудников.

Саме сто років тому, восени 1913-го, паровозами серії «Н», «О», «Щ», якими було оснащене щойно введене в експлуатацію паровозне депо, що знаходилося у селі Гречани, неподалік тодішнього Проскурова (зараз - Хмельницький), і розпочалося повноцінне обслуговування тяглового складу на залізничних перегонах регіону.

© 2020 | Support by Dmytro S. Zaburmeha ©2018 | Всі права захищені
Матеріали сайту не можуть бути використані частково чи повністю без письмової згоди авторів сайту