У січні-серпні 2020 року завдяки енергоощадним заходам у регіональній філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» отримали економію енергоресурсів на суму 56,9 млн грн. Зокрема, було зекономлено 1905,1 тонни дизельного пального, 6,2 млн кВтг електроенергії, 11,1 тис. м газу та 1461 Гкал теплової енергії.

Економії дизельного пального вдалося досягти за рахунок використання тепловозів ТЕ33АС замість 2ТЕ116 локомотивними депо Мелітополь, Пологи та Синельникове; скорочення нагону пасажирських поїздів та збільшення середньої ваги вантажного поїзда.

Щоб заощадити електроенергію в тязі поїздів, на залізниці відмінили п’ять тривалих енергоємних обмежень швидкості руху поїздів на перегоні П’ятихатки — Ерастівка, на станціях Ерастівка й Новоблочна, а також скоротили кількість неграфікових зупинок поїздів. Якщо дозволяла поїзна ситуація, в електрогосподарстві виключали з роботи по одному тяговому агрегату або трансформатору.

У стаціонарній енергетиці економії досягли завдяки використанню в структурних підрозділах енергоощадних ламп і світильників (майже 4,5 тис. од.), систем автоматичного керування зовнішнім освітленням; а також шляхом оптимізації схеми розміщення освітлювальних приладів на станції Кривий Ріг-Сортувальний. Окрім того, для точного обліку електроенергії на залізничних підприємствах цьогоріч установили 52 лічильники.

Заощадити газ придніпровським залізничникам вдалося за рахунок еколого-теплотехнічного налагодження котлоагрегатів, а теплової енергії — завдяки впровадженню приладів обліку в експлуатаційному вагонному депо Кам`янське, підрозділах колійного господарства на станціях Мелітополь і Дніпрорудна.

За вісім місяців на впровадження енергоощадних заходів, передбачених дорожньою Програмою енерго- та ресурсозбереження на 2019-2020 роки, у регіональній філії загалом витратили майже 290 тис. грн.

Укрзалізниця планує направити дизель-поїзд виробництва Крюківського вагонобудівного заводу на маршрут Черкаси – ст. ім. Т. Шевченка (м. Сміла). Поїзд, який раніше курсував у сполученні Київ – Аеропорт Бориспіль – Київ, наразі проходить випробування на новому регіональному напрямку.

 

Раніше пасажирський дизель-поїзд підвищеного комфорту ДПКр-3 виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» курсував на маршруті Київ – Аеропорт Бориспіль – Київ. Але у березні 2020 року Укрзалізниця відставила його від експлуатації через карантинні обмеження. У зв’язку зі зменшенням кількості авіарейсів та відповідно попиту пасажирів на перевезення на цьому напрямку прийнято рішення задіяти поїзд на популярному регіональному маршруті в Черкаській області.

Для відновлення руху дизель-поїзда залізничники вже перевірили його технічний стан та виконали технічне обслуговування. Наразі поїзд проходить обкатку на маршруті між Черкасами та Смілою.

Нагадаємо, у складі дизель-поїзда 3 вагони: вагон 1 класу та два вагони 2 класу, загалом 170 місць для сидіння.

 Довідка

Дизель-поїзд ДПКр-3 побудований у 2019 році у тривагонній комплектації на замовлення Укрзалізниці.  Його максимальна експлуатаційна швидкість — 140 км/год. Поїзд обладнаний індивідуальними блоками крісел, столиками, розетками, моніторами. Для перевезення людей з інвалідністю на візках облаштований безбар’єрний простір: встановлений висувний пандус, передбачені місця для візків та просторий санітарний модуль.

Укрзалізниця, у зв’язку зі зміною епідемічної ситуації у містах Івано-Франківськ, Коломия, Ізмаїл, Дубно, Тернопіль, Чернівці, а також у Новоселицькому та Рівненському районах, з 21 вересня відновить продаж квитків на низку поїздів із станцій, де раніше продаж квитків був тимчасово зупинений. Це стало можливим завдяки рішенню Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Так, буде відкрито продаж проїзних документів із станцій Коломия, Івано-Франківськ, Ізмаїл, Дубно, Тернопіль, Чернівці, Новоселиця та Клевань на поїзди: №1/2 Івано-Франківськ – Костянтинівка, №8/7 Чернівці – Київ, №12/11 Одеса – Львів, №15/16 Харків – Рахів, №21/22 Харків – Трускавець, №41/42 Дніпро – Трускавець, №43/44 Івано-Франківськ – Київ, №45/46 Ужгород – Лисичанськ, №49/50 Київ – Трускавець, №81/82 Київ – Ужгород, №86/85 Львів – Новоолексіївка, №98/97 Ковель – Київ, №108/107 Одеса – Ужгород, №110/109 Львів – Херсон, №118/117 Чернівці – Київ, №136/135 Одеса – Чернівці, №145/146 Київ – Ізмаїл, №217/218 Київ – Рахів, №702/701 Львів – Чернівці, №715/716 Київ – Львів, №743/744 Київ – Львів, №749/750 Київ – Івано-Франківськ.

Усі пасажирські поїзди проходять посилену дезінфекційну обробку перед та після рейсу. Поїзні бригади забезпечені засобами індивідуального захисту, пройшли відповідні інструктажі та медогляд. Під час перебування на об’єктах інфраструктури, посадки в поїзд та безпосередньо в рухомому складі необхідно обов`язково одягнути захисну маску чи респіратор, користуватися іншими засобами індивідуального захисту, а також суворо дотримуватися усіх рекомендацій МОЗ для запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

Генеральними директорами Київської клінічної лікарні №1 та Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті стали Роман Веприцький та Володимир Рижковський відповідно. Вони перемогли у відкритому відборі кандидатів на посади генеральних директорів, який відбувся 10 вересня 2020 року.

Нагадаємо, що відбір кандидатів проходив у два тури. У першому члени комісії вивчали резюме та Програми розвитку відомчих лікарень.

Другий тур передбачав співбесіди та безпосередній захист Програм потенційних топ-менеджерів.

Після консультацій членів комісії перевагу віддали кандидатам, хто має чітке розуміння алгоритму дій щодо розвитку медичних закладів згідно із Стратегією Укрзалізниці.

Укрзалізниця спростовує розповсюджену деякими ЗМІ інформацію, про нібито закупівлю дизельного пального за завищеними цінами.

 

Вчергове нагадуємо, що дизельне пальне компанія закуповує за рамковою угодою з постачальниками, механізм якої побудований на застосуванні котирувань Platts з врахуванням курсів валют, що дозволяє Укрзалізниці отримувати справедливу ціну при коливаннях світових цін на нафтопродукти та, як наслідок, закуповувати дизельне пальне максимально вигідно й прозоро. При цьому широке коло постачальників унеможливлює встановлення монополії на поставку.

Також наголошуємо на некоректності порівняння розрахункової ціни, закладеної у фінансовому плані компанії із фактичною ціною на момент поставки, оскільки ціна може змінюватись на основі світових цін, курсу валют та бути нижчою за середньоринкову.

В цілому, аналіз ефективності закупівлі палива по відношенню до середньоринкових цін за наявними пропозиціями на постачання показує, що у 2020 році загальна економія склала 186,6 млн грн.

Крім цього варто зазначити, що станом на 1 вересня 2020 року, за рахунок зменшення обсягів перевезень зменшились витрати на пальне, і в цілому, за рахунок скорочення витрат пального та економії на цінах – саме у відношенні даних фінплану та фактичних цін закупівель, компанія в поточному році вже зекономила близько 3,3 млрд грн. Також Укрзалізниця розробила модель cash flow, завдяки якій наявна не тільки інформація про фактичні витрати на паливо, а й майбутні платежі та прогнозна модель витрат до кінця року.

Укрзалізниця закликає не маніпулювати фактами та вкотре повідомляє про готовність до співпраці з усіма зацікавленими сторонами.

Сторінка 3 з 466«««1234567»»»
© 2020 | Support by Dmytro S. Zaburmeha ©2018 | Всі права захищені
Матеріали сайту не можуть бути використані частково чи повністю без письмової згоди авторів сайту