Укрзалізниця відновлює курсування пасажирського поїзда № 122/121 Миколаїв – Київ. Вже 29 червня він відправиться у рейс із Миколаєва, а 30 червня – з Києва. Також на початку липня в окремі дні тижня маршрут поїзда буде продовжено до Рівного.


Згідно з розкладом руху поїзд № 122/121 курсуватиме з Миколаєва з 29 червня щоденно, з Києва – з 30 червня щоденно. Відправлення поїзда з Києва о 22 год. 14 хв. та прибуття до Миколаєва о 7 год. 21 хв. Зворотно відправлення з Миколаєва о 21 год. 20 хв. та прибуття до Києва о 6 год. 52 хв.

Окрім цього, для зручності пасажирів в окремі дні тижня поїздом № 122/121 можна буде дістатися на захід країни – його маршрут буде продовжено з Миколаєва до Рівного.  Зокрема, із 3 липня по п’ятницях та суботах о 21 год. 20 хв. поїзд вирушатиме в рейси з Миколаєва, а з 4 липня по суботах та неділях о 15 год. 25 хв. – з Рівного.

Квитки на поїзд можна придбати через офіційний сайт компанії та в залізничних касах.

Раніше повідомлялося про відновлення з 26 червня залізничного сполучення зі Львовом.

 Укрзалізниця відновила зупинку поїздів далекого та приміського сполучення по станції Слов’янськ та відновила продаж квитків з призначенням до цього міста. Це стало можливим завдяки рішенню регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Донецької обласної державної адміністрації.

Наразі відновлено зупинку на станції Слов’янськ поїздів далекого сполучення №1/2 Івано-Франківськ – Костянтинівка, №712/711 Київ – Костянтинівка та №126/125 Київ – Костянтинівка.

Крім того, поновили зупинку у Слов’янську приміські поїзди №6018 Фенольна – Лиман, №6225 Святогірськ – Краматорськ, №6002 Слов’янськ – Святогірськ, № 6208 Слов’янськ – Курдюмівка, №6231 Святогірськ –Скотувата, №6244 Скотувата – Близнюки, №6251 Близнюки – Скотувата, №6072 Скотувата – Слов’янськ, №6004 Костянтинiвка – Святогірськ, №6249 Лиман – Фенольна, №6219 Лиман – Близнюки.

Рішення Великої Палати Верховного Суду про правонаступництво АТ «Укрзалізниця» за боргами державних підприємств залізничної галузі, зокрема ДП «Донецька залізниця», загрожує національній безпеці та економіці України. Укрзалізниця вже звернулася до Президента, Прем’єр-міністра, Верховної Ради України, органів державної влади з проханням вжити всіх можливих заходів для захисту прав та інтересів товариства та держави.

 

Так, за рішенням Великої Палати Верховного Cуду АТ «Укрзалізниця» визнане правонаступником, зокрема, ДП «Донецька залізниця» з дати державної реєстрації АТ — 21 жовтня 2015 року.

Така позиція суду щонайменше ставить контрагентів підприємств та установ залізничного транспорту, у тому числі тих, що розміщені на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, правонаступництво за зобов’язаннями яких, згідно з позицією Верховного Суду, настало в Укрзалізниці, у вигідніші умови в рамках судових процесів.

Відтак, Укрзалізниця буде позбавлена можливості обґрунтовано заперечити або подати докази на спростування їх вимог, зважаючи на відсутність у товариства будь-яких первинних документів, оскільки вся інформація та документи з початком антитерористичної операції залишились у ДП «Донецька залізниця» та структурних підрозділах на територіях, що тимчасово не контролюються органами державної влади України. Таким чином нівелюється один із головних принципів Конституції — рівність перед законом і судом.

Більш того, таке рішення Верховного Суду по факту означає, що Укрзалізниця буде зобов’язана погасити всі борги ДП «Донецька залізниця», не отримавши при цьому від останнього жодного майна до статутного капіталу. Наразі на тимчасово непідконтрольних Україні територіях Луганської та Донецької областей, так званих ДНР та ЛНР, знаходиться понад 20 тис. вантажних вагонів Укрзалізниці, майже 6 тис. вагонів інших власників, майже 6 тис. пасажирських вагонів та понад 300 локомотивів.

На особливу увагу заслуговує той факт, що за приблизними підрахунками сума фінансових зобов’язань ДП «Донецька залізниця» перед кредиторами перевищує 6,5 млрд грн, серед яких є підприємства власності суб’єктів резидентства Російської Федерації, зокрема, ПАТ «Сбербанк» на суму 3,5 млрд грн, ПАТ «ВТБ Банк» на суму 1,2 млрд грн тощо, та надані якими кредитні ресурси були використані ДП на придбання та оновлення основних засобів, які з початком збройного конфлікту на сході України залишилися на територіях, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Укрзалізниця наголошує, що таке рішення ставить під загрозу фінансовий стан та стабільність функціонування товариства, оскільки погашення такої значної суми боргу без фактичного отримання активів ДП «Донецька залізниця» може призвести до дестабілізації платіжної ситуації компанії, яка і так є складною через епідемію COVID-19.

Укрзалізниця просить Президента та органи державної влади втрутитися в ситуацію, що склалася, та вжити всіх можливих заходів для захисту прав та інтересів Укрзалізниці й не допустити несправедливого та незаконного звернення стягнення на активи та грошові засоби компанії, зокрема шляхом ініціювання відповідних законодавчих змін.

Рішення Великої Палати Верховного Суду про правонаступництво АТ «Укрзалізниця» за боргами державних підприємств залізничної галузі, зокрема ДП «Донецька залізниця», загрожує національній безпеці та економіці України. Укрзалізниця вже звернулася до Президента, Прем’єр-міністра, Верховної Ради України, органів державної влади з проханням вжити всіх можливих заходів для захисту прав та інтересів товариства та держави.

 

Так, за рішенням Великої Палати Верховного Cуду АТ «Укрзалізниця» визнане правонаступником, зокрема, ДП «Донецька залізниця» з дати державної реєстрації АТ — 21 жовтня 2015 року.

Така позиція суду щонайменше ставить контрагентів підприємств та установ залізничного транспорту, у тому числі тих, що розміщені на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, правонаступництво за зобов’язаннями яких, згідно з позицією Верховного Суду, настало в Укрзалізниці, у вигідніші умови в рамках судових процесів.

Відтак, Укрзалізниця буде позбавлена можливості обґрунтовано заперечити або подати докази на спростування їх вимог, зважаючи на відсутність у товариства будь-яких первинних документів, оскільки вся інформація та документи з початком антитерористичної операції залишились у ДП «Донецька залізниця» та структурних підрозділах на територіях, що тимчасово не контролюються органами державної влади України. Таким чином нівелюється один із головних принципів Конституції — рівність перед законом і судом.

Більш того, таке рішення Верховного Суду по факту означає, що Укрзалізниця буде зобов’язана погасити всі борги ДП «Донецька залізниця», не отримавши при цьому від останнього жодного майна до статутного капіталу. Наразі на тимчасово непідконтрольних Україні територіях Луганської та Донецької областей, так званих ДНР та ЛНР, знаходиться понад 20 тис. вантажних вагонів Укрзалізниці, майже 6 тис. вагонів інших власників, майже 6 тис. пасажирських вагонів та понад 300 локомотивів.

На особливу увагу заслуговує той факт, що за приблизними підрахунками сума фінансових зобов’язань ДП «Донецька залізниця» перед кредиторами перевищує 6,5 млрд грн, серед яких є підприємства власності суб’єктів резидентства Російської Федерації, зокрема, ПАТ «Сбербанк» на суму 3,5 млрд грн, ПАТ «ВТБ Банк» на суму 1,2 млрд грн тощо, та надані якими кредитні ресурси були використані ДП на придбання та оновлення основних засобів, які з початком збройного конфлікту на сході України залишилися на територіях, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Укрзалізниця наголошує, що таке рішення ставить під загрозу фінансовий стан та стабільність функціонування товариства, оскільки погашення такої значної суми боргу без фактичного отримання активів ДП «Донецька залізниця» може призвести до дестабілізації платіжної ситуації компанії, яка і так є складною через епідемію COVID-19.

Укрзалізниця просить Президента та органи державної влади втрутитися в ситуацію, що склалася, та вжити всіх можливих заходів для захисту прав та інтересів Укрзалізниці й не допустити несправедливого та незаконного звернення стягнення на активи та грошові засоби компанії, зокрема шляхом ініціювання відповідних законодавчих змін.

Контейнерні поїзди між Китаєм та Україною вже найближчим часом можуть стати регулярними. Укрзалізниця готова приймати щомісяця 5 і більше таких поїздів. Про це йшлося під час чергового засідання робочої групи з питань розвитку інтермодальних перевезень територією України за участі ключових учасників ринку контейнерних перевезень.

 

Із Китаю 16 червня 2020 року відправлено другий контейнерний поїзд призначенням на станцію Київ-Ліски. Також на червень заплановано ще 2 поїзда з КНР. АТ «Укрзалізниця» забезпечує всі необхідні умови для безперешкодного прослідування поїздів термін територією України за мінімально короткий термін. Нагадаємо, що перший контейнерний поїзд з Китаю прибув на станцію Київ-Ліски 8 червня 2020 року.

Також на засіданні з учасниками ринку обговорили питання, які стосуються інфраструктурного розвитку системи контейнерних перевезень, розгалуження мережі терміналів, створення супутніх процесу перевезення послуг, ціноутворення на такі перевезення.

Інтермодальні перевезення мають тенденцію до постійного зростання. Зацікавленість учасників ринку таких послуг в маршрутизації (укрупненні потоків) контейнерних перевезень дозволяє 60%  контейнерів перевозити у складі контейнерних поїздів.

За 5 місяців 2020 року перевезено 185545 ДФЕ. Частка контейнерних перевезень у загальному обсязі перевезень вантажів залізничним транспортом становить 2,3 %, тоді як за відповідний період 2019 року становила  1,77%. Це ставить перед учасниками транспортного ринку інтермодальних перевезень нові вимоги. Зокрема, необхідність розвитку інфраструктури та подальшого розвитку мережі термінальних комплексів.

Учасники засідання домовились розглянути питання державно-приватного партнерства з розбудови мережі терміналів на умовах концесії, обговорити пропозиції щодо перспективних місць розташування терміналів, а також внести пропозицій до проєкту Закону «Про мультимодальні перевезення», які стосуються задіяння автомобільного транспорту в мультимодальних перевезеннях для забезпечення «last mile».

Сторінка 4 з 434«««12345678»»»
© 2020 | Support by Dmytro S. Zaburmeha ©2018 | Всі права захищені
Матеріали сайту не можуть бути використані частково чи повністю без письмової згоди авторів сайту